ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
Диклоберл® 100
(Dicloberl® 100)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: диклофенак; натрієва сіль[2-(2,6-дихлораніліно)феніл]оцтової кислоти);
основні фізико-хімічні властивості: супозиторії, які мають майже білий добілого з жовтим відтінком колір, торпедоподібної форми, з угнутою усерединуосновною поверхнею;
склад: 1 супозиторій містить диклофенаку натрію 100 мг;
допоміжні речовини: жир твердий.
Форма випуску. Супозиторії.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні засоби. Код АТСМ01АВ05.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Диклофенак натрію -нестероїдний протизапальний аналгезивний засіб, який гальмує синтезпростагландинів. При лікуванні у хворих зменшуються біль, набряк і підвищенатемпература тіла, які були зумовлені запальними процесами. Також він гальмуєагрегацію тромбоцитів, спричинену аденозиндифосфорною кислотою та колагенами.
Фармакокінетика. Після ректального введеннямаксимальна концентрація у плазмі досягається через 30 хвилин. Приблизно 30%діючої речовини виводиться у метаболізованому вигляді з калом. Близько 70%піддається метаболізму у печінці (гідроксилювання та кон’югація) та виводитьсяу вигляді фармакологічно неактивних метаболітів нирками. Період напіввиведенняне залежить від функції печінки та нирок і становить 2 години. Зв’язування збілками плазми досягає 99%.
Показання для застосування. Гострі запалення суглобів (гостріартрити), у тому числі напади подагри; хронічні запалення суглобів(ревматоїдний артрит, хронічний поліартрит); хвороба Бехтерева (анкілозуючийспондиліт) і запально-ревматичні захворювання хребта; стани подразнення придегенеративних захворюваннях суглобів і хребта (артрози, спондилоартрози);ревматичні ураження м’яких тканин; болісні набряки або запалення після травм таоперацій.
Спосіб застосування та дози. Супозиторії слід вводити глибоко в заднійпрохід, по можливості після випорожнення кишечнику. Дози препаратувстановлюються залежно від тяжкості захворювання. Рекомендований діапазон доздля дорослих і підлітків старше 15 років становить 50 – 150 мг Диклоберлу®100 на добу, добова доза повинна бути розподілена на 2 – 3 прийоми (дляцього застосовують препарат Диклоберл® 50). Тривалість застосуванняпрепарату залежить від терапевтичного ефекту і пербігу захворювання..
Побічна дія. Травний тракт. Частоспостерігаються скарги на нудоту, блювання, пронос, а також незначні кровотечі,які у виняткових випадках можуть призвести до анемії. Іноді мають місцедиспепсія, метеоризм, втрата апетиту, поява виразок у травному тракті зможливим розвитком кровотечі і прориву. У поодиноких випадках спостерігаєтьсякриваве блювання, мелена або кривавий пронос. В окремих випадках спостерігалисястоматит, глосит, ураження стравоходу, коліт з кровотечею, запори. Призастосуванні супозиторіїв
повідомлялосьпро місцеві реакції подразнення, виділення кров’янистого слизу і боліснудефекацію. Центральна нервова система. Іноді може мати місце головний біль,збудження, дратівливість, втомлюваність, запаморочення, оглушення. У поодинокихвипадках спостерігаються порушення чутливості, розлад смакових відчуттів,розлади зору (розпливчасте бачення або двоїння в очах), шум у вухах, порушенняслуху, розлади пам’яті, дезорієнтація, судоми, відчуття страху, жахливі сновидіння,тремор, депресія та інші психопатичні реакції. В окремих випадкахспостерігалася симптоматика асептичного менінгіту, яка супроводжуваласьригідністю потиличних м’язів, головним болем, нудотою, блюванням, підвищеннямтемператури тіла і затьмаренням свідомості. Ймовірно, до цього схильні хворі заутоімунними захворюваннями. Шкіра. Рідко спостерігались реакції підвищеноїчутливості, такі як шкірний висип і свербіж, кропив’янка, алопеція. В окремихвипадках спостерігались бульозна екзантема, екзема, еритема,фотосенсибілізація, пурпура, синдром Стівенса – Джонсона, синдром Лайєла.Нирки. В поодиноких випадках спостерігались інтерстиціальний нефрит, папілярнийнекроз, розвиток гострої недостатності, протеїнурії і/або гематурії. В окремихвипадках спостерігався нефротичний синдром. Печінка. Зрідка спостерігалосьпідвищення сироваткових трансаміназ. У поодиноких випадках – ураження печінки(гепатит з жовтухою або без, в окремих випадках з блискавичним перебігом, безпродромальних симптомів). Підшлункова залоза. В окремих випадкахспостерігається розвиток панкреатиту. Кров. В окремих випадках спостерігалисьпорушення кровотворення (анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія),першими ознаками розладів можуть бути пропасниця, біль у горлі, поверхневіушкодження слизової рота, грипоподібні скарги, виражена загальна слабкість,носові і шкірні кровотечі. В окремих випадках спостерігалась гемолітичнаанемія. Серцево-судинна система. В окремих випадках спостерігались прискорене іпосилене серцебиття, біль у грудях, підвищення артеріального тиску. Упоодиноких випадках – серцева недостатність. Системні реакції. Спостерігалисьтяжкі реакції підвищеної чутливості у вигляді набряку обличчя, язика, гортанііз звуженням дихальних шляхів; появи задишки, аж до розвитку нападу астми;появи тахікардії, падіння артеріального тиску, аж до розвитку небезпечного дляжиття шоку. Зрідка спостерігались алергічний васкуліт і пневмоніт. Рідкоспостерігались периферичні набряки (у хворих із серцевою недостатністю або зобмеженою функцією нирок). У поодиноких випадках сповіщалось про погіршанняперебігу запальних процесів інфекційної етіології – розвиток некротизуючогофасциту.
Протипоказання. Диклоберл®100 не застосовувати припідвищеній чутливості до диклофенаку або до інших компонентів лікарськогозасобу; при нез’ясованих причинах порушення функції кровотворення і згортаннякрові; при виразках шлунка і кишечнику; при шлунково-кишкових,цереброваскулярних і інших гострих кровотечах; під час останнього триместрувагітності; для лікування дітей до 15 років.
Передозування. Симптомами передозування диклофенаку натрію єрозлади з боку центральної нервової системи, які супроводжуються головнимболем, запамороченням, прострацією та втратою свідомості, а у дітей, додатково– міоклонічними судомами. Окрім цього спостерігаються болі в животі, нудота,блювання. Також можуть спостерігатися кровотечі з боку травного тракту,порушення функцій печінки та нирок. Лікування передозування: специфічного антидотунемає. Проводиться симптоматичне медикаментозне лікування.
Особливості застосування. Диклофенак натрію слід призначати тількипісля того, як ретельно зважено співвідношення “користь/ризик” у першому ідругому триместрах вагітності; під час годування груддю; при індукованихпорфіріях; при системному червоному вовчаку, а також при змішаних колагенозах.Під особливо ретельним контролем лікаря диклофенак натрію застосовують длялікування хворих зі скаргами з боку травного тракту або при показаннях в анамнезіна виразку шлунка чи кишечнику або на запальні процеси в кишечнику (виразковийколіт, хвороба Крона); у хворих з підвищеним артеріальним тиском або ізсерцевою недостатністю; при вже наявних ураженнях нирок; при тяжких порушенняхфункції печінки; для лікування хворих безпосередньо після значних хірургічнихвтручань; у пацієнтів похилого віку. Що стосується призначення диклофенакунатрію хворим з вазомоторним ринітом, з поліпами носа, з хронічнимиобструктивними захворюваннями дихальних шляхів, а також особам з підвищеноючутливістю до інших препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів, тойого застосовують лише за умови безпосереднього лікарського нагляду та занаявності необхідних засобів для надання екстреної медичної допомоги, оскількиу цієї категорії хворих можливий розвиток алергічних реакцій. Ці реакції можутьвиявлятись у вигляді нападів астми, набряку Квінке або виникненні кропив’янки.Це положення стосується і хворих на алергію, бо в них також існує підвищенийризик розвитку реакцій підвищеної чутливості при застосуванні диклофенакунатрію. При тривалому застосуванні диклофенаку натрію необхідно регулярноконтролювати показники функції печінки і нирок, а також контролювати картинукрові. Цей лікарський засіб може знизити реакцію хворого на здатність братиактивну участь у дорожньому русі, а також обслуговувати механічні засоби. Цейстан посилюється при вживанні алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування диклофенаку натріюз дигоксином, фенітоїном, літієм може підвищити вміст цих ліків у плазмі.Диклофенак натрію послаблює дію діуретиків і антигіпертензивних засобів.Диклофенак натрію може послабити активність інгібіторівангіотензинперетворюючого ферменту, а також підвищує ризик розвитку порушеньфункції нирок при їх одночасному застосуванні. Одночасне застосуваннядиклофенаку натрію і калійзберігаючих діуретиків може призвести догіперкаліємії. Одночасне застосування диклофенаку натрію і глюкокортикоїдів абоінших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик появи побічних ефектівз боку травного тракту. Прийом диклофенаку натрію протягом 24 годин до абопісля прийому метотрексату може призвести до підвищення концентраціїметотрексату в крові і збільшення його токсичності. Лікарські засоби, які містятьпробенецид або сульфінпіразон, можуть уповільнити виведення диклофенаку натріюз організму. Дотепер не виявлено взаємодії між диклофенаком натрію іантикоагулянтами. Незважаючи на це, треба бути обережним при їх одночасномузастосуванні. Диклофенак натрію може підвищити нефротоксичність циклоспорину. Єповідомлення про підвищення рівня цукру в крові після прийому диклофенакунатрію, що вимагало коректування дози призначеного протидіабетичного препарату.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище за 25°С!Зберігати у недоступному для дітей місці! Термін придатності - 3 роки.